Вікна його — очі звіра, що горять злістю. Стіни його — свідки смерті і страху, двері приховують морок, що пахне кров’ю. Тут тільки кошмари, тут в голову лізуть жахливі думки. Тут приказка: «Мій будинок — моя фортеця» втрачає своє значення. Ласкаво просимо в Будинок Жахів!
